середа, 29 березня 2017 р.

Моя методична тема:

«Розвиток пізнавальної активності учнів шляхом використання інноваційних технологій на уроках біології».

Активізація пізнавальної активності на уроках біології
Однією з актуальних проблем сучасної загальноосвітньої школи є активізація пізнавальної активності. Розв'язання цієї проблеми багато в чому залежить від правильного визначення суті поняття «пізнавальна активність», що нерозривно пов'язана із загальною активністю особистості.                                                                                                             

Під активізацією навчальної діяльності розуміють цілеспрямовану педагогічну діяльність учителя щодо стимулювання та підвищення пізнавальної активності школяра. Пізнавальна (навчальна) активність школярів полягає в прагненні вчитися, долаючи труднощі на шляху отримання знань, докладанні максимальних вольових зусиль та енергії в розумовій діяльності. Йдеться не тільки про зовнішню активність (підняття рук, переписування, гортання сторінок підручника), а, головним чином, про внутрішню розумову активність учня, творче мислення. Пізнавальна діяльність сприяє розвитку інтелектуальної сфери, оволодінню учнями основами природничо-наукових, методами навчального пізнання.
Зрозуміло, що на рівень активізації пізнавальної активності впливає позиція вчителя, стиль його спілкування з учнями на уроці, успішність та настрій самих учнів (успіхи в навчанні та позитивні емоції підвищують пізнавальну активність). Тільки співдіяльність учителя та учнів забезпечує активну навчальну діяльність класу на уроці. Дії учителя, які спонукають учня до старанного навчання, сприяють формуванню позитивного ставлення до навчальної діяльності та знань, слугують засобами активізації.
Я вважаю, що ступінь пізнавальної активності учнів залежить і від них самих, від їхньої вихованості, свідомості, зацікавленості, вольових зусиль, оскільки учень є е тільки об'єктом, а й суб'єктом навчального процесу. Але якщо у школяра цих якостей поки що немає, то їх формування також є професійною функцією вчителя. Усі труднощі, діалектичні суперечності навчання полягають у тому, що на уроці необхідна пізнавальна активність учнів, його вміння активізувати їх. Ступінь активності школярів є реакцією на методи та прийоми роботи педагога, показником його педагогічної майстерності.
Методи активізації пізнавальної діяльності учнів можна використовувати на різних етапах навчання: під час первинного оволодіння знаннями, їх закріплення та вдосконалення, формування вмінь і навичок.
На етапі первинного оволодіння знаннями для активізації пізнавальної діяльності учнів доцільно застосовувати такі методи, як:
  • проблемна лексика, 
  • евристична бесіда, 
  • навчальна дискусія,
  •  пошукова лабораторна робота, 
  • самостійна робота з підручником, начальною програмою. 
Удосконалення і систематизація знань, формування вмінь забезпечують такі методи, як:
розв'язування ситуаційних задач, їх аналіз, 
проведення рольових ігор.

Розвитку елементів творчої діяльності учнів сприяють методи стимулювання і мотивації пізнавально-навчальної діяльності, які широко впроваджуються останнім часом:

  • пізнавальні ігри (ігри-подорожі, вікторини, ділові ігри) стимулюють практичні навички, розвивають увагу та інтуїцію, змінюють мотиви навчання (знання забезпечують успіх школярів у реальному житті, а не колись у майбутньому); 
  • метод конкретних ситуацій розвиває здатність аналізувати і самостійно формулювати пізнавальні завдання; 
  • метод інциденту (ускладнення «конкретних ситуацій» уведенням несприятливих умов – дефіцит часу, інформації тощо) навчає працювати в різноманітних умовах; 
  • метод продумування нових ідей («мозкова атака») – групова творча діяльність, під час якої продумуються нові ідеї щодо розв'язання проблеми, – формує творче мислення, навчає працювати в різноманітних умовах, водночас формує культуру спілкування. 

Навчання практикою дії – це рольові ігри або програвання різноманітних ситуацій, коли учням пропонується уявити себе в тій чи іншій ролі пі час розв'язання певної життєвої ситуації. Розігрування ролей, виконання ситуативних завдань допомагають учням проаналізувати свої почуття, думки і дії в незвичній ситуації.
Методично правильно організована гра проходить захоплююче і дає, як правило, цікавий матеріал для обговорення.
В своїй практичній діяльності методи активного навчання, які сприяють розвитку мислення, пізнавальних інтересів і здібностей, формуванню вмінь і навичок самоосвіти. Використання цих методів на уроках біології вимагає значних витрат часу. Саме тому важко переорієнтувати весь навчальний процес на застосування цих методів навчання, отже, паралельно необхідно використовувати і традиційні методи.

Конкурс «Знайди помилку». Кожен учень одержує картку зі схемою, що відображає систематичне положення того чи іншого виду, але ці схеми мають помилки. Завдання – знайти помилки й виконати схему правильно.

Конкурс «Четвертий зайвий». Кожен учень одержує по чотири картинки, необхідно порівняти їх і виділити одну, яка відрізняється від інших.

Конкурс «Ой, болить!». Дітям пропонується використати одержані знання на практиці. «Уявіть собі, – говорю я, – ви приходите до товариша, а він захворів. Його мучить кашель, нежить, болить горло, підвищена температура. Який народний засіб для лікування ви йому запропонуєте?» 
   Сучасний урок біології – це урок інформаційно насичений, підкріплений ілюстраціями та демонстраціями природних процесів і явищ. Окремі процеси і явища можна проілюструвати тільки за допомогою комп’ютерних технологій. Комп’ютер для вчителя може стати надійним помічником при проведенні уроків. В нашій школі є комп'ютерний клас, де я маю можливість проводити уроки біології та хімії, а з появою мультимедійного проектора та ноутбука застосовую їх на своїх уроках.
               Сьогоднішній рівень розвитку технічного забезпечення надає нам безмежні можливості у організації сучасного навчального процесу.

Розвиток пізнавальної активності на уроках біології та хімії через інтерактивні технології навчання
Як засвідчує власний педагогічний досвід, розвиток пізнавальної активності, включення учнів у дослідну діяльність, створення відкритої дружньої робочої атмосфери у класі сприяє максимальному розвитку мислення. Тому я застосовую на своїх уроках нестандартні форми та методи роботи (загадки, кросворди, тести, диктанти, пізнавальні завдання, ігри), які сприяють розвитку зацікавленості учнів.

Сьогодення все наполегливіше вимагає пошуку таких форм і методів навчання, упровадження яких сприяло б активізації пізнавальної діяльності учнів, підвищувало ефективність одержання учнями нових знань, розвивало б творчу активність.
Для реалізації Нової Програми необхідна така організація пізнавальної діяльності школярів, яка б розвивала розумові здібності та формувала емоційно-ціннісне ставлення до природи. Тому перед учителем стоїть важливе завдання – оволодіти знаннями сучасних педагогічних технологій з метою оптимального вибору форм і методів навчання учнів.
Я добираю такі методи навчання, які б забезпечували реалізацію основних завдань шкільного курсу біології, тобто розвиток розумових здібностей та якостей особистості, прагнення до самоосвіти, самопізнання, самовдосконалення та самооцінки.
На своїх уроках використовую такі технології: інтерактивні, інформаційні, проблемні, розвивальні, індивідуалізовані, ігрові та інтегровані.

Наводжу деякі приклади інтерактивних вправ, які можна використати на уроках біології:
– робота в парах (один із партнерів є носієм інформації, знає шляхи розв’язування завдань. Він передає інформацію іншому);
– діалог рівнина (читання або вивчення тексту абзацами)
– знайдіть в тексті нові слова, поясніть їх значення, наведіть основні об’єкти про які йдеться в цьому абзаці;
– діалог Сократа (учні самостійно формулюють проблеми та пропонують шляхи їх розв’язання);
– навчальна пара (усі учні вивчають навчальний матеріал за алгоритмом, який поданий на картці. у правому ряду сидять «учні» у лівому – «вчителі». Завдання вчителя ставити питання, щодо опрацьованого матеріалу, тлумачити незрозумілі поняття);
– мозковий штурм (метод колективного обговорення, що здійснюється через вільний вияв поглядів усіх учасників. Дає змогу швидко і ефективно розв’язувати завдання. Ідеї можна записувати на дошці);
– кооперативне навчання (ґрунтується на спільній роботі учнів і сприяє гуманізації відносин між учителями та учнями. (Навчальна співпраця буде результативною, якщо вчитель підготує учнів до роботи в групі);
– метод снігова куля (використовується коли необхідно, щоб учасники спочатку обговорили питання в парах, потім в квартетах і т. д.);
– метод карусель (ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами і передбачає добір аргументів кожним учасником на задану тему, слухання одним учнем досить великої кількості однокласників. Учні розсаджуються у вигляді каруселі, що рухається);
– метод броунівський рух (цей метод дозволяє кожному учневі виступити в ролі вчителя);
– уявний мікрофон (учні висловлюють свою думку тримаючи в руках уявний мікрофон);
– ланцюжок (учні ланцюжком задають один одному питання і відповідають на них);
– методика тренінгу (обговорення доповідей, проблем у колі тримаючи один одного за руки);
– робота в малих групах (розподіляються обов’язки між членами групи : секретар, доповідач, дослідник ,аналітик. Кожен виконує свою функцію).

Виконання практичних та лабораторних робіт є також самостійним творчим процесом, який спонукає до творчого мислення. Задача вчителя полягає в тому, щоб чітко поставити мету і завдання, забезпечити необхідним обладнанням. Даний вид роботи навчає їх бути дослідниками, закріплює навики роботи з обладнанням. Учням можна запропонувати алгоритм виконання експерименту або спостереження.

План діяльності щодо виконання експерименту:
– з’ясуй мету експерименту;
– сформулюй і обґрунтуй гіпотезу, яку можна покласти в основу експерименту;
– з’ясуй умови, необхідні для досягнення поставленої мети;
– сплануй експеримент;
– відбери необхідні прилади та матеріали;
– проведи дослід. Спостерігай та записуй;
– оброби результати вимірів та спостережень;
– проаналізуй результати експерименту, сформулюй висновки.

План діяльності спостереження:
– сформулюй мету спостереження;
– обери об’єкт спостереження;
– з’ясуй умови необхідні для спостереження;
– створи умови необхідні для спостереження;
– сплануй спостереження;
– обери спосіб фіксації того, що спостерігаєш;
– проаналізуй результати спостереження, сформулюй висновки.

Метод проекту
Останнім часом, у зв’язку зі становленням парадигми особистісно орієнтованої освіти переживає друге народження ще одна форма самостійної діяльності учнів – це метод проектів. Дана форма роботи є ефективним доповненням до інших педагогічних психологій, що сприяють становленню особистості – суб’єкта діяльності та соціальних стосунків. Це система навчання за якою учні здобувають знання й уміння в процесі планування і виконання поступово ускладнених практичних завдань – проектів. мета творчих проектів – сприяти формуванню інтелектуальних знань і вмінь учнів, сприяти розвиткові таких умінь як ініціатива, співробітництво, навички роботи в колективі, логічне мислення, бачення проблем і прийняття рішень, одержання і використання інформації, самостійне навчання, планування, розвиток комунікаційних навичок. Метод проектів орієнтований на творчу самореалізацію особистості, що розвивається в процесі навчання.
Щоб самостійна діяльність учнів була ефективною вчитель має створити умови за яких ці процеси могли б адекватно розвиватися. Це можливо, якщо педагог опрацьовує теорію самостійної діяльності, вміє діагностувати можливості та інтереси школярів, веде моніторинг результатів взаємодії з учнями .Вивчення теорії самоосвіти дозволить вчителеві в процесі навчальної діяльності відслідкувати характеристики суб’єктної позиції школяра у навчальному процесі: стійкість навчальної мотивації, здатність ставити цілі й визначати умови їх досягнення ; оволодіння діями, що дозволяють розв’язувати навчальні задачі; здатність до самоконтролю і самооцінки результаті.
Щоб створити відповідні умови для самореалізації і саморозвитку учнів через самоосвіту потрібно, насамперед, визначити їхні потенційні можливості, інтереси і запропонувати школярам цікаві і дотепні завдання. В педагогічній теорії самоосвітня діяльність учнів розглядається як сукупність цілого ряду понять:
– самооцінка – вміння оцінювати свої можливості;
– самооблік – вміння брати до уваги свої особисті якості;
– самовизначення – вміння усвідомлювати свої інтереси, вибирати своє місце в житті;
– самоорганізація – вміння знайти джерело пізнання і відповідно до своїх можливостей організувати робоче місце, власну діяльність та самоосвіту;
– самореалізація – реалізація своїх можливостей;
– самокритичність – вміння критично оцінювати власні переваги та недоліки;
– самоконтроль – здатність контролювати свою діяльність;
– самовиховання та саморозвиток розглядається як результат самоосвіти.
Одним із важливих методів розвитку активізації пізнавальної активності учнів є гра. Процес навчання занурений тут у процес спілкування, активність школярів прирівнюється або навіть перевищує активність вчителя. Під час гри формуються не тільки вміння і навички, а й позитивні стосунки між учнями, учнями і вчителем. Крім того гра виступає суттєвим фактором для емоційно-вольової сфери школярів, стимулює до внутрішньої пізнавальної активності. Можна запропонувати різні види ігор. Наприклад, «КВК», «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг», «Найрозумніший», «Слабка ланка», «Перший мільйон», " Морський бій" та інші.

Немає коментарів:

Дописати коментар