Моя методична тема.

Розвиток здоров'язберігаючої компетентності на уроках біології та хімії.

Кожна людина хоче бути успішною і щасливою, комфортно себе відчувати в усіх життєвих ситуаціях: і в навчанні, і в трудовій діяльності. Завдання сучасної школи полягає у формуванні особистості творчої, конкурентоспроможної, здатної самостійно здобувати знання і застосовувати їх, приймати нестандартні рішення. Завдання педагога – допомогти особистості дитини зрости в успіху, дати відчути радість від  здолання труднощів, дати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно прикласти зусилля. І успіх буде еквівалентним витраченим зусиллям.  Щоб навчити дитину мислити, треба навчити її діяти, причому діяти з навчальним матеріалом свідомо.

             Актуальність теми.

Компетентнісний підхід у сучасній освіті є відповіддю на трансформаційні процеси, які відбуваються в сучасному суспільстві, зростання темпів зміни знань та технологій, глобалізацію світового господарства. Упровадження компетентнісного підходу пов'язане з необхідністю забезпечення відповідності вітчизняної системи освіти світовим освітнім стандартам, що сприяє конкурентоздатності українських випускників на міжнародному ринку праці, створює умови для їх саморозвитку та самореалізації, полегшує знаходження свого місця в житті. Питання упровадження компетентнісного підходу відображені в нормативних документах про освіту: у Концепції 12-річної середньої загальноосвітньої школи, Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів, програмах з природознавства, біології, хімії для середньої школи. Ці питання розробляються у працях вітчизняних і зарубіжних учених. Методичне забезпечення даного питання є недостатнім, не дивлячись  на численні публікацій  і спроби розкрити окремі  практичні аспекти формування ключових компетентностей засобами  шкільного курсу біології.Життя висунуло суспільний запит на виховання  творчої особистості, здатної самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі і нестандартні рішення. Одним із шляхів оновлення змісту освіти й узгодження його з потребами сучасності є орієнтація на формування компетентностей та створення ефективних механізмів їх упровадження через навчально – виховний процес у школі [2, с.39-51].Отже, для досягнення бажаних результатів необхідно ряд умов, через брак яких виникають проблеми з формуванням ключових компетентностей учнів, а саме:недосконалість сучасних програм та підручників; брак  часу на вивчення тієї чи іншої теми; недостатнє оснащення шкіл наочними посібниками, таблицями та  лабораторним обладнанням; недостатнє оснащення шкіл ІКТ; недостатня професійна компетентність вчителів, недосконале володіння інтерактивними сучасними педагогічними технологіями.Усунення окреслених недоліків та, передусім, постійне підвищення професійної підготовки вчителя дасть можливість  у достатній мірі сформувати базові компетентності учнів.

   Занепокоєння викликає різке погіршення стану фізичного та розумового розвитку підростаючого покоління, зниження рівня народжуваності й тривалості життя, зростання смертності, особливо дитячої, а також відсутність мотивації до збереження та зміцнення здоров'я.

В Законі України «Про загальну середню освіту» однією з основних задач школи визначено таку: «…виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої  соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів» (ст. 5). Ці завдання набувають оновленого змісту та значної ваги в Національній доктрині розвитку освіти, яка пріоритетним завданням також визначає виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності. В усіх ланках системи освіти закладаються основи для забезпечення і розвитку фізичного, психічного, соціального та духовного здоров’я кожного члена суспільства.        

Оновлення шкільної біологічної освіти відбувається на засадах принципів гуманізації, диференціації, орієнтації на особистість учнів. Знання, набуті в результаті навчання біології, стають засобом самореалізації людини в житті, соціальної адаптації, конструктивної суспільної діяльності як умови забезпечення гармонійного життя у довкіллі. Згідно з визначенням, поданим у Державній національній програмі «Освіта України ХХІ століття», головними стратегічними завданнями національної освіти є формування освіченої, творчої особистості, забезпечення пріоритетного розвитку людини, становлення її фізичного  і морального здоров’я.

Здоров’я людини – це складний феномен, який може розглядатися як філософська, соціальна, економічна, біологічна, медична категорія, як індивідуальна та суспільна цінність, явище системного характеру. Глобалізація, зміна технологій, перехід до постіндустріального, інформаційного суспільства, утвердження пріоритетів сталого розвитку, інші властиві сучасній цивілізації риси зумовлюють розвиток людини як головну мету, ключовий показник і основний важіль сучасного прогресу, потребу в радикальній модернізації галузі освіти.

Проблема, над якою працює Ірина Сергіївна: «Формування здоров’язберігаючої компетентності учнів на уроках біології».

Згідно з програмою з біології для загальноосвітніх навчальних закладів Міністерства освіти і науки України, метою навчання біології є формування засобами навчального предмета ключових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки та виховання громадянина демократичного суспільства.

        Впровадження інформаційно-комунікативних технологій в навчально-виховний процес, використання інтерактивних методів та прийомів для досягнення результативності в роботі, розвитку мислення учнів, пробудження інтересу до предмета та здобуття знань,  реалізація форм і методів компетентнісно-зорієнтованих технологій на уроках білогії сприяють формуванню здоров’язберігаючої та життєвої компетентностей.

         Методичне підґрунтя досвіду роботи та його практична реалізація спирається на Національну доктрину розвитку освіти, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Концепцію загальної середньої освіти» тощо.

 Аналіз досліджень з проблеми формування здоров’язберігаючого освітнього середовища через реалізацію здоров’язберігаючих освітніх технологій в навчально-виховному процесі показує спроби вчених (Смірнов Н.К., Севрук А.І., Вайнер Е.Н., Петров О.В., Борисова І.П., Сонькін В.Д. та інші),  визначити загальні підходи до формування здоров’язберігаючого освітнього середовища, з’ясувати новий зміст, форми, методи реалізації даної проблеми в умовах сучасної ситуації в освітній сфері. В цих роботах розглядаються підходи до реалізації здоров’язберігаючих освітніх технологій в навчально-виховному процесі, надаються визначення поняття «здоров’я», «здоров’язберігаючі освітні технології», наведені класифікації здоров’язберігаючих технологій, накреслюються способи методичного супроводу діяльності педагога по реалізації здоров’язберігаючих освітніх технологій.

Предметом є шляхи формування здоров’язберігаючої компетентності учнів на уроках біології.

Об’єктом є здоров’язберігаючі компетентності учнів на уроках біології, що сприяють формуванню мотивів для навчання.

Метою роботи є створення системи роботи щодо формування здоров’язберігаючої компетентності засобами предмету  на засадах аксіологічного та акмеологічного підходів.

Згідно поставленої мети, вчитель  вирішує наступні завдання:

1.      Відбирає та відпрацьовує ефективні  технології, які сприяють здоров’язбереженню учнів на уроках біології;

2.      Підвищує рівень мотивації учнів на збереження і зміцнення здоров'я на уроках біології;

3.      Формує  культуру здоров'я, відповідальність учнів за своє здоров'я;

4.      Формує  компетентність щодо збереження і зміцнення здоров'я;

5.      Розробляє  та реалізує систему безперервної валеологічної  освіти та превентивного виховання школярів на уроках біології;

Теоретичне і практичне значення досвіду полягає у його доступності для використання вчителями біології як на уроках, так і під час індивідуальної роботи з учнями різних рівнів розвитку.

Метою сучасної школи є формування в учнів свідомого ставлення до власного життя і здоров’я , оволодіння основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної та здорової поведінки. Кожен учень має отримати під час навчання знання, що знадобляться йому майбутньому житті. Здійснення поставленої мети можливе за умови запровадження технологій здоров’язберігаючої педагогіки.

Кардинальні зміни, що відбуваються в усіх сферах життєдіяльності суспільства, вимагають нових підходів щодо виховання та соціалізації підростаючого покоління. Особливого значення набуває формування гармонійно розвиненої, суспільно активної, фізично досконалої, здорової особистості. Адже, здоров’я – найдорожчий скарб, який дає людині природа від народження і на довгі роки життя.

Основні характеристики досвіду.  Ірина Сергіївна працює над проблемою «Формування здоров’язберігаючих компетентностей у процесі вивчення біології». Вважає, що важливим складником шкільної освіти є формування мотивації до збереження та зміцнення здоров’я, саме на досягнення цієї мети і спрямований курс «Біологія». Формування здоров’язберігаючих компетентностей – досить складний і тривалий процес, установка на здоров’я не з’являється сама собою, а формується в результаті педагогічної діяльності.